«Ніхто не дійде до високого ступеня досконалості, хто багато не розважає» ― говорив у свій час св. Алойзій Гонзага (+ 1591). А св. Тереза Авільська говорила, що варто вважати втраченим кожний день у якому опустилось розважання.
Серед правил життя св. Альфонса було щоденне розважання. Святий дуже серйозно ставився до цієї побожної практики, адже розумів що без неї не можливо поступати на дорозі досконалості.
Чим у своїй суті є розважання (від лат. meditacio ― роздумування, розважання, тощо)?
Розважання ― це роздумування на Божими істинами (Слово Боже, вічні правди, побожна думка, тощо), у якій душа розглядає певний фрагмент чи уривок тексту чи якоїсь істини і застановляється над нею, шукаючи що Бог до неї промовляє.
У нашого святого була вироблена своя система розважання. Святого Альфонса звинувачували (домініканці), що він навчає простих людей мисленної молитви, які в ті часи практикувало лише монашество. Власне цим аспектом і вирізняється спосіб розважання за св. Альфонсом: окрім роздумування додано мисленну молитву (якою св. Альфонс захопився у св. Терези. Див. твір св. Терези Авільської «Шлях досконалості») та побожні зітхання чи стрілисті акти.
Отож розглянемо коротко структуру розважання за св. Альфонсом:
I.ПРИГОТУВАННЯ. Вибрати відповідне місце (якщо можна тихе, самітне місце. в якому вам не перешкоджатимуть розважати. Це може бути – кімната, чи якесь самітне місце на вулиці, в парку, тощо. Найкраще, звісно, ― каплиця, де є Святі Тайни). Ввійти у присутність Божу (внутрішнє витишення, усвідомлення присутності Божої, визнання віри і любові).
В єзуїтській системі до речі (так для порівняння) ― на думку св. Ігнатія Лойоли місцем для розважання має бути каплиця.
II.ЗАСАДНИЧИЙ ПЕРЕБІГ РОЗВАЖАННЯ. Читання вибраного фрагменту (св. Ігнатій Лойола каже, що його слід вибрати ще з вечора чи перед сном) зі св. Письма чи книжки кілька хвилин чи до місця, яке мене застановило (ви відчули що саме цей текст до Вас промовляє). Далі слідує рефлексія («зустріч» із цим фрагментом), розізнання, що Бог до мене говорить. Діалог поєднання, розмова любові з Богом. Молитва просьби ― просьби, добрі постанови (альфонсіанський елемент).
III.ЗАКІНЧЕННЯ. Віднова постанов (ще раз повторити, що я собі постановляю на цей день, згідно промовленого до мене на розважанні). Чому для Альфонса так важливо робити постанови, бо без постанов не буде поступу в доброму. Святий пропонує наступні постанови: негативні (уникання нагоди до того чи іншого гріха; вмертвління в певній речі тощо) і позитивні (вправляння в певній чесноті, тощо). Далі жертвуємо себе і найближчих людей Богові, дякуємо за медитацію, останнє слово. Закінчуємо в типово альфонсіанському стилі ― молитвою до Матері Божої.
Цю систему розважання можна застосовувати (якщо комусь вона підходить) у своєму духовному житті.
Деякі зауваги щодо відправлення розважання і причини, для яких воно потрібне:
– в розважанні не шукати особистої потіхи, а пізнання волі Божої щодо нас і позбуття власної любові;
– знає сатана, що душа, яка витриває на розважанні, є для нього втрачена;
– хто з дороги розважання не зійде, раніше чи пізніше дійде до мети;
– розважання дуже потрібне для душ прямуючих до досконалості, бо без нього нема світла;
– Альфонс цитуючи св. Тересу, каже, що головне витривати в розважанні, щоб служити Богові в сталості і покорі;
– без розважання неможливо здобути стільки сил, щоб перемогти спокуси і зростати в чесноті.
Щодо тривалості розважання, в кожного воно може тривати по-різному. Наприклад, в часи св. Альфонса тривалість була 2-3 год. на день, практика розважання в сучасних чернечих спільнотах і семінаріях ― пів години (спільного розважання), якщо комусь замало, то можна додатково практикувати розважання і приватно. Альфонс поручає плюс одну годину до тих, які відправляються з іншими.
Щодо відповідного часу, то св. Альфонс радить найкраще вибирати початок дня, тобто ранок. Але якщо комусь не виходить на початку дня, то може відправити розважання і у вечері.
Пам’ятаймо, розважання ― це їжа душі і від того чи ми дамо їй їсти, чи ні залежить наше духовне життя.
Вважаю, з огляду на те що альфонсіанська духовність має виразний характер народної побожності, то медитація за св. Альфонсом буде корисна усім християнам, особливо тим, які працюють над своїм внутрішнім життям, усім прихильникам альфонсіанської духовності:)
Нижче подаємо Медитацію Альфонсіанську на першу п’ятницю квітня на фоні григоріанських піснеспівів. (Тут треба скинути ту аудіо-медитацію).
Отець Назарій ЛАНЬКО
